5 речей, які виглядають чистими, але насправді є мікробними тусовками.
1 Стетоскопи.
Виглядають невинно, але дані кажуть інше: до 85% стетоскопів контаміновані резистентними стафілококами, резистентними ентерококами та іншими патогенами. Після огляду пацієнта поверхня стетоскопа має подібний рівень бактеріального забруднення, як і руки.
2 Телефони медичних працівників.
На них у 10 разів більше бактерій, ніж на туалетному сидінні, та це не драматизація
94,5% телефонів контаміновані, 35% — патогенами ІПНМД.
WHO / CDC: телефони = висококонтактні поверхні → потребують регулярної дезінфекції.
3 Кишеня медичного халата.
О, це окрема екосистема. Там живе все: від Staphylococcus aureus до грамнегативних бактерій. Кишеня — тепле середовище, плюс постійний контакт з руками. А тепер згадай, що ми носимо там: ножиці, ліхтарики, ручки, ключі, інколи навіть ампули.
Дані показують, що мікробне забруднення одягу медперсоналу може зберігати і переносити патогени протягом зміни — і потенційно передавати інфекції пацієнтам.
WHO — одяг медперсоналу класифікується як “non-critical item” з високим ризиком контамінації.
4 Манжети тонометра.
Один з недооцінених джерел передачі. Можуть переносити MRSA, C. difficile.
WHO рекомендує дезінфекцію після кожного пацієнта.
5 Ручки та інші дрібні предмети, які ми даємо пацієнтам.
Так, звичайна ручка може переносити спори C. difficile які виживатимуть місяцями на поверхні.
CDC наголошує: спільні дрібні предмети = потенційний фоміт → потребують регулярної заміни або дезінфекції.
Що робити?
Нічого надлюдського:
- дезінфекція стетоскопа після кожного контакту;
- телефони — окрема тема: чохол, серветка, регулярна дезінфекція;
- кишені халата — мінімізація «складу інструментів», часте прання, дезінфекція предметів, що носяться всередині;
- ручки — замінювати або протирати.
Це не про перфекціонізм — це про системність. Коли система є → інфекцій менше, ризик менший, витрат менше.